Після додавання поверхнево-активної речовини у воду аквакультури

2022-10-24 00:47:36

Принцип збільшення кисню поверхнево-активної речовини: після додавання поверхнево-активної речовини у воду для аквакультури можна збільшити насичену розчинність кисню у воді для аквакультури. Відповідно до теорії утворення гідратів і теорії подвійної мембрани, оскільки розчинність кисню у воді дуже мала, сполука кисню води у воді зазвичай спочатку утворюється на межі розділу газ-рідина, а потім повільно дифундує з газової фази в рідку фазу. У водоймі, що містить поверхнево-активну речовину, завдяки солюбілізації поверхнево-активної речовини велика кількість кисню розчиняється в міцелах поверхнево-активної речовини, що утворюються у водному розчині. Таким чином, утворення оксигенатів води у водному розчині поверхнево-активної речовини може відбуватися не тільки на межі газ-рідина, а й у водному тілі, скорочуючи час утворення оксигенатів води та покращуючи розчинність кисню у водному тілі.   

Полімерні флокулянти, які широко використовуються в Китаї, в основному є продуктами серії поліакриламіду. Поліакриламід — це лінійний водорозчинний сополімер. Катіонний поліакриламід, отриманий після модифікації, являє собою твердий порошок, який легко розчиняється у воді та має сильний ефект поглинання вологи та флокуляції. Це лінійна полімерна поверхнево-активна речовина з позитивним зарядом, яка може ефективно флокулювати зважені органічні колоїди та органічні сполуки.

Механізм флокуляції такий: довголанцюговий полімер і поверхня твердих частинок у стічних водах (як правило, негативно заряджених, таких як глина) адсорбуються в кількох точках; Полімерний ланцюг дуже довгий, який може бути адсорбований на кількох твердих частинках одночасно, щоб з’єднати їх між собою; Молекули з довгим ланцюгом, які адсорбували кілька твердих частинок, також можуть бути з’єднані одна з одною шляхом спільної адсорбції твердих частинок або переплетення одна з одною з утворенням флокулянтних агломератів (або частинок).   

Традиційними оксигенаторами зазвичай є пероксиди, такі як перкарбонат натрію, пероксид кальцію та перкарбамід, недоліками яких є низьке виділення кисню та короткий час дії. Дослідження дослідників водних препаратів показали, що деякі поверхнево-активні речовини мають хороший ефект оксигенації. Наприклад, використання дводольного бетаїну може пригнічувати надмірний ріст анаеробних мікроорганізмів у воді, швидко зменшувати межфазний натяг між водою та повітрям, так що велика кількість кисню з повітря може бути введена у воду, а рівень розчиненого кисню може досягати високого рівня 4~5,5 мг/л з низького рівня розчиненого кисню 1 мг/л.